Кожна заміна оливи залишає по собі кілька літрів відпрацювання, а на СТО чи в автопарку рахунок іде на сотні і тисячі літрів на рік. Моторні, трансмісійні, гідравлічні, суднові оливи виконали свою роботу, але щойно їх злили, вони перетворюються на відходи, з якими треба поводитися відповідально.
У цьому матеріалі пояснюємо, чим загрожує неправильна утилізація, і даємо покроковий порядок дій для автовласників, механіків і власників автопарків.
Чому відпрацьовану оливу не можна просто вилити
У процесі роботи олива збирає продукти згоряння, металевий пил, залишки палива і продукти розкладу присадок. Вилита в землю, каналізацію чи водойму, вона завдає шкоди, яку важко виправити:
- Забруднення ґрунту. Олива просочується в землю і робить її токсичною, непридатною для рослин і сільського господарства. Такий слід зберігається роками.
- Забруднення води. Через стоки олива потрапляє у водойми і утворює на поверхні плівку, яка не пропускає світло і знижує вміст кисню. Страждає все живе у воді, під загрозою опиняються і джерела питної води.
- Шкода для тварин. Контакт із забрудненою водою чи ґрунтом спричиняє в тварин ураження шкіри, отруєння і порушення розмноження.
- Ризики для людей. Шкідливі сполуки з відпрацьованої оливи можуть викликати подразнення шкіри, захворювання дихальних шляхів і серйозніші хронічні хвороби. Найвразливіші люди, що живуть поруч із неконтрольованими звалищами.
- Забруднення повітря. Спалювання відпрацювання в печах і бочках без належного очищення викидає токсичні речовини в атмосферу.
- Юридичні наслідки. Для бізнесу неправильне поводження з відходами означає штрафи, перевірки і втрату репутації.
Шість кроків правильної утилізації
1. Сортуйте відпрацювання
Не зливайте все в одну бочку. Мінеральні оливи, наприклад дизельні моторні чи суднові, бажано зберігати окремо від синтетичних, бо різні за складом продукти потребують різних методів переробки. Синтетичні мастильні матеріали при окремому зборі краще піддаються регенерації. Тим паче не змішуйте оливу з антифризом, гальмівною рідиною, розчинниками чи паливом: така суміш значно складніша для переробки, а деякі приймальні пункти її взагалі не беруть.
2. Зберігайте в належній тарі
Відпрацювання тримайте в герметичних ємностях, стійких до нафтопродуктів і виготовлених з матеріалів, що не вступають з оливою в реакцію. Ємність має бути достатньо міцною, щоб витримати перевезення. Підпишіть кожну тару: тип оливи і дату збору. Це спрощує облік і передачу переробнику.
Для автовласника цілком підходить порожня каністра з-під свіжої оливи з щільною кришкою. На СТО варто інвестувати в якісні бочки з надійним закриттям, періодично перевіряти їх на знос, а для переміщення великих ємностей використовувати візки для бочок. Ці витрати незрівнянно менші, ніж ліквідація розливу чи штраф.
3. Передавайте ліцензованому переробнику
Відпрацьовані оливи належать до небезпечних відходів, тож бізнес має передавати їх лише компаніям з відповідною ліцензією на поводження з такими відходами. Ці компанії зобов'язані дотримуватися екологічних вимог і забезпечувати або переробку і повторне використання, або знешкодження з мінімальним впливом на довкілля.
Обираючи партнера, перевірте його ліцензії і репутацію, попросіть документи, що підтверджують передачу і подальше поводження з відходами. Варто також запитати, як він діє у разі аварійного розливу під час транспортування: наявність чіткого плану свідчить про серйозний підхід. Приватним автовласникам найпростіше залишити відпрацювання на СТО, де міняли оливу, або здати в пункт приймання, з яким працюють такі переробники.
4. Розгляньте переробку
Відпрацьована олива не лише відходи, а й сировина. Після зневоднення, очищення від забруднень і повторного введення присадок частину олив можна регенерувати в базові оливи, властивості яких близькі до нових. Великі підприємства і автопарки можуть працювати за замкненим циклом: відпрацювання відправляється на регенерацію і повертається очищеною оливою. Це зменшує обсяг відходів і витрати на закупівлю. Такий підхід особливо поширений для індустріальних систем зі значними обсягами, як-от гідравліка чи редуктори, де використовують індустріальні оливи.
5. Запобігайте розливам
Розлиту на ґрунт чи у воду оливу зібрати повністю практично неможливо. Тому місце зберігання і зливу варто обладнати заздалегідь:
- сорбенти (бажано біорозкладні) у легкому доступі;
- піддони або обвалування, що утримають вміст ємності при протіканні;
- дренаж, який не дає нафтопродуктам потрапити в зливову каналізацію.
Персонал має знати, як діяти при розливі: від першої реакції і засобів індивідуального захисту до утилізації використаних сорбентів. Регулярні інструктажі тут не формальність. Попередити проблему допомагає і своєчасне виявлення підтікань на техніці, для цього зручний Valvoline Leak Detector Spray.
6. Ведіть облік
Документування передачі відходів допомагає дотримуватися вимог законодавства, спрощує перевірки і робить процеси прозорими. Фіксуйте обсяги і типи переданих олив, способи утилізації і назву компанії-переробника. Найзручніше вести облік у цифровому вигляді: це зменшує кількість помилок і економить час. Аналіз таких записів також показує, як змінюються обсяги відходів і чи не час переглянути інтервали заміни чи вибір продуктів. Періодично звіряйте свої процедури з актуальними вимогами.
Коротка пам'ятка для автовласника
| Можна | Не можна |
|---|---|
| Злити відпрацювання в чисту каністру з щільною кришкою | Виливати в землю, каналізацію, водойму |
| Залишити оливу на СТО після заміни | Спалювати в печах і бочках |
| Здати в пункт приймання небезпечних відходів | Змішувати з антифризом, гальмівною рідиною, паливом |
| Окремо здати використаний оливний фільтр | Викидати фільтр і ганчір'я з оливою в побутове сміття |
Внесок Valvoline
Valvoline співпрацює з програмами переробки, заохочує клієнтів відповідально поводитися з відпрацюванням і надає учасникам автомобільної та морської галузей інформацію про безпечну утилізацію. Зі свого боку, обираючи якісні моторні оливи і продукти для важкої техніки з довшим ресурсом, автопарк і СТО зменшують кількість замін, а отже і обсяг відходів. Для човнів і морської техніки, де ціна розливу особливо висока, призначені оливи з розділу для човнів.
Висновок
Правильна утилізація відпрацьованої оливи зводиться до простих правил: сортувати, зберігати в герметичній підписаній тарі, передавати лише ліцензованим переробникам, запобігати розливам і вести облік. Для приватного водія достатньо зібрати оливу в каністру і залишити на СТО чи в пункті приймання. Ці кілька хвилин допомагають зберегти чистими ґрунт і воду. Те саме стосується інших технічних рідин: антифриз і гальмівна рідина теж потребують окремої утилізації.
Часті питання
Куди приватному водію здати відпрацьовану оливу?
Найпростіше залишити її на СТО, де робили заміну, або здати в пункт приймання небезпечних відходів. Перевезіть оливу в закритій каністрі.
Чи можна змішувати відпрацьовану оливу з антифризом?
Ні. Суміш значно складніше переробити, а деякі пункти приймання її не беруть. Кожну рідину збирайте окремо.
Що робити з використаним оливним фільтром?
Дати оливі стекти, загорнути фільтр у пакет і здати разом із відпрацюванням. У фільтрі залишається олива, тому в побутове сміття його не викидають.
← Усі статті
